Все почалося у 1946 році, саме тоді з’явилися перші універсальні обчислювальні машини. І, здавалося б - ось він новий двигун прогресу і покращення життя людей. Але не все так добре, як здається на перший погляд.
Досить важливу роль у житті кожного підлітка у наш час становлять інформаційні технології, а саме : комп’ютери, телефони, GPS-навігатори, плеєра та ін. Але не кожен замислюється над мінусами цих новинок. Радіо-магнітні хвилі сильно впливають на ритм серця і тиск. А щодо комп’ютерів, то у більшості молоді, ігри викликаютьи тотальну комп’ютерну залежість.
Розглянемо ж детальніше останнє питання. Зазвичай, залежність до розваг, а саме комп’ютерних ігор, виникає від недостачі спілкування із своїми однолітками, батьками, близькими. Підліток шукає вихід у так званих онлайн-розвагах, а вони ніколи йому не відмовляють. Ось тут і починає виникати хвороба, яка за лічені дні переростає у хронічну форму. Тепер людина відчуває відчуття депресії, роздратованості і порожнечі, коли поряд немає «електронного друга».
Прикрим є той факт, що офіційно така хвороба як «комп’ютерна залежність» існує, але вона заслуговує не меншої уваги ніж проблема наркотиків і алкоголю в сучасній Україні. Адже під її впливом людина стає замкнутою у собі, з часом деградує і сильно відстає від своїх однолітків як інтелектуально, так і фізично. Я вважаю, що уже настав той час, коли влада не тільки повинна дивитись вперед і вгору, кричучи про економічний і політичний ріст держави, а й оглянутись назад і вниз, подивитись на своїх нащадків, підростаюче покоління людей, яким зараз так гаряче будують країну.
Пора міняти менталітет, адже, як мені здається, ми вже забули ким ми були, і якими стали, задля кого лилася кров козача у Дніпро, задля кого гинули міліони, задля покоління деградованої молоді? Чи задля групки комп’ютерних геніїв? Невже науково-технічна революція здатна змінити народ, який формувався тисячі років, можливо не завжди розумно, але все ж не стояв на місці. А що ми зараз бачимо? Поворот на 180 градусів? Люди почали боятися переступити через «не можу». Адже тільки коли ми перевершуємо самого себе, ми починаємо по-справжньому жити. Я не маю на меті нічого поганого, щодо науково-технічного прогресу: комп’ютеризація, мобілізація, машиноустанкування - приносить користь людству, але все ж потрібно направляти молодь у правильному руслі.
Відомий французький психолог і філософ Бернард Вербер в одному із свої творів сказав досить цікаву річ: «Новий спосіб ведення війни: отруїти кров дітей». Ось це ми зараз і бачимо в сучасному суспільстві. Новинки, які так манять, отруюють мозок людини. Яскравим прикладом є «аудіо-наркотики» про, які ми недавно так багато почули. Вони руйнують нервову систему, яка від швидкого темпу життя у нас і так розкатана, і ведуть до повної деградації особистості за досить короткий час. Це є досить важкою проблемою над якою потрібно уже зараз задуматись.
Звичайно ж бажань, як і спокус - дуже багато. Але потрібно відокремлювати ті, які принесуть користь тобі і твоїм нащадкам, і донесуть твій досвід наступним поколінням. Адже зараз постає проблема, в якій йдеться про створення більш розвинутих систем штучного інтелекту, що здатні не тільки виконувати певні операції, а й відчувати і мислити на рівні з людиною. Чи не призведе це до занепаду і знищення людської раси, як такої - ми не знаємо.
Та ми повинні знати, що тільки там буде світле майбутнє і процвітання, де буде здоровий глузд й ідеї, де не буде три гетьмани на 2 українця, де національні інтереси будуть збігатися з державними, де науково-технічний прогрес і новітні технології будуть багатством цивілізації, а не одним із чинників її знищення. І не потрібно після нас ні потопу, ні війни. Потрібна просто маленька дорога до Едему.
Все почалося у 1946 році, саме тоді з’явилися перші універсальні обчислювальні машини. І, здавалося б - ось він новий двигун прогресу і покращення життя людей. Але не все так добре, як здається на перший погляд.
19187
