Як мені бути, коли поглинає ностальгія за домівкою, за близькими?
Як мені бути, коли поглинає ностальгія за домівкою, за близькими?
Я приїжджа студентка. Як мені бути, коли поглинає ностальгія за домівкою, за близькими? На що краще переключати увагу? Адже не можу не спілкуватися з рідними. А коли спілкуюся, то хочеться до них...
Сум за домівкою цілком зрозумілий. Там лишилось звичне, знайоме, а, отже, безпечне. Звісно, Вам не варто відмовляти собі у спілкуванні з близькими лише тому, що це сколихує емоції ностальгії і бажання бути поруч!
Дозвольте собі трошки “поностальгувати”, відчути, якими важливими вони для Вас є, адже часто найголовніше відчуваєш на відстані... На що переключити увагу?
Ремарк у своїй книзі “Три товариші” пише, що найголовніше, від чого залежить щастя людини – це всього три речі: робота, друзі і кохана людина. Якщо якогось компоненту немає, жити можна, але на 33% любові в житті буде менше. Тому переключайтесь на роботу/навчання, задля яких Ви переїхали, ознайомтесь і знаходьте друзів, закохуйтесь! А природа в цю пору гарна практично всюди :-)