«В Украине в ближайшее время будет разработана концепция полового воспитания, базирующейся на основе нравственных ценностей. Минздрав рекомендует ее Министерству образования для преподавания в украинских школах. Что с вашей точки зрения должно быть в этой концепции? Как должен быть построен соответствующий урок? Для каких классов нужно вводить предмет? С какой периодичностью его нужно проводить?
Кто должен преподавать урок? Это должен быть психолог, богослов, врач, учитель? Специалисты Минздрава утверждают, что у трети украинских подростков первый половой состоялся в 15 лет. Эти отношения увенчались 13200 беременностями, четверть из которых так и не закончилась родами. Такая динамика в течение пяти лет почти без изменений: плюс-минус несколько беременностей. Каким образом уроки по половому воспитанию могут повлиять на эту статистику?
В каком возрасте, с Вашей точки зрения, человеку можно начинать интимные отношения?
От чего зависят ранние интимные связи?» - эти и другие вопросы задавала «Газета по- українськи»
Нажаль, сьогодні спостерігаємо повне розтління молоді і нації, взагалі: інститут сім’ї майже знищено – явище це не природного походження, а планомірно створене. Суспільству потрібен раб, а не людина, що усвідомила свою справжню природу та потреби, - легше керувати. Жінки прагнуть до влади, чоловіки планомірно спаюються, діти страждають від психоемоційного насилля від однолітків, все частіше - від вчителів, вихователів та, навіть, рідних батьків. ЗМІ насаджають рекламу тютюну та алкогольних напоїв, що представлені на-пів оголеними жінками. Традиції слов’янського народу майже знищені, на своїй землі ми відчуваємо себе інколи гірше ніж в гостях, їмо чужу гречку, слухаємо чужі пісні, святкуємо чужі свята, п’ємо отруєну воду.
Відбувається маніпуляція свідомістю людини – постійно акцентується увага саме на тих енергетичних центрах, що відповідають за задоволення потреб існування. Про яке, взагалі, статеве виховання йдеться?
Статеве виховання починається в родині та є частиною саме сімейного виховання. А що залишилось від сімейного кола? Як часто ми згадуємо про традиції рідного народу та сім’ю не як осередок суспільства, а насіння роду? Більшість дітей навіть не знають про те, що в мами і тати – рівні права та обов’язки, від деяких чую, що їм «боженька тата не дав», а 14-тирічний хлопець запевняє, що порядних жінок взагалі немає та одружуватись він ніколи не буде.
Але, тим не менш, діти інколи дивують: деякі з них хвилюються станом планети – чують уночі, як стогне Земля; інші – розчаровуються, що до них вже хтось придумав сонячні батареї та сконструював модель літаючих тарілок.
Сучасні діти надмірно чутливі до всього навколишнього світу: звуку, кольору, негативним емоціям інших людей, запахів, їжі, хімічних продуктів, відчуття «бути одягненим», тиску, болю інших, свідомості групи, електромагнітних хвиль, і т.д. Через це – сильно вразливі.
Переважає правопівкульний тип мислення, орієнтований на цілісне образне осмислення інформації, емоційно-чуттєве сприйняття світу.
Перевтома та стрес ослаблюють адаптаційні, компенсаторні можливості організму дитини. Будь-яке перевантаження проявляється тим, що дитина швидко стомлюється, відволікається, стає забудькуватою, дратівливою, неспокійною, непосидючою.
Унаслідок психоемоційних відхилень виникають порушення у роботі внутрішніх органів - травлення, імунної, серцево-судинної системи і, навіть, щитоподібної залози.
Крім того, на стан здоров’я дитини суттєво впливають її характер та духовний світ. А які почуття переважають в душі сучасної молоді? Любов і доброзичливість чи гнівливість та дратівливість, турбота про інших чи егоїстична самозакоханість?
Окрім того, сучасні діти постійно піддаються насильству в школі. Статистика прийомів свідчить, що психоемоційний тиск серед однолітків, вчителів зростає навіть у дорогих та приватних школах. Батьки платять гроші, сподіваючись на те, що їхні син чи донька будуть в безпеці, а натомість отримують покалічену дитину із цілим букетом психосоматичних розладів.
На все це нашаровується незадоволення потреби дитини у батьківській увазі, сенсорному контакті та безумовному прийнятті. Зараз, особливо під час кризи, батьки зайняті виживанням, і психоемоційні потреби дитини відходять на другий план. Ось і маємо, що дівчина чи хлопець намагаються заповнити незадоволені потреби у стосунках з тими, хто їм здається ближчими. Звідси і беруться статеві зв’язки у ранньому віці.
Безумовно, у концепцію cексуального виховання мають бути закладені моральні та духовні принципи, принципи телегонії, фізіологічні та енергетичні аспекти відношень чоловіка та жінки. Молоді потрібно проясняти, що стосунки між чоловіком і жінкою будуються не тільки на емоціях, почуттях і фізіологічних потребах. Це ще й обмін енергіями, які у випадку пригнічених почуттів образи чи болю можуть залишатися в емоційному тілі як психосоматичні розлади статевої та серцево-судинної систем. Тому безладні статеві зв’язки не можуть не позначатися на здоров’ї. Я маю на увазі не тільки інфекційні хвороби. Пропаганда «cексу для здоров’я» досягла певних результатів - спостерігаємо виснаження енергетики у жінок та чоловіків. Через образи страждають яєчники, виникають фіброміоми, дівчатам 16-19 років лікарі ставлять діагноз безпліддя - їхні маточки, як центр творчості та самовираження, вже заблоковані.
Вважаю, що в Україні немає тієї кількості спеціалістів, які б, викладаючи статеве виховання, могли б відповідати рівню потреб сучасних дітей. Потрібні спеціалісти високого рівня в галузі медицини та фізіології, психології та, навіть, біоенергетики. Вважаю, що виховання не повинно мати релігійний характер - у школах навчаються діти з різних родин, і прив’язки до церкви бути не повинно. Крім того, ні в якому разі не можна представляти статевий акт як бруд та гріх. Сучасна психотерапія і так достатньо завантажена вирішенням проблем людей, що соромляться свого тіла та мають безліч комплексів, що заважають побудувати гармонійні стосунки з протилежною статтю та отримати задоволення.
Урок повинен проводитися в форматі міні-тренінгів, за розкладом – не менше ніж 3-4 разів на тиждень у середніх та старших класах, 2-3 рази – у молодших (такі предмети як «Основи здоров’я» та «Охорона та Безбека Життєдіяльності» можливо було б із певними доповненнями включити до програми).
А щодо початку статевих відносин, то треба підкреслити, що організм дитини чи підлітка до 15 років не розрахований на ту напругу, яку він відчуває при статевому акті. Інтим забирає сили, тому регулярний cекс може загальмувати розумовий та фізичний розвиток.
Найбільше страждають дівчатка, які часто стикаються з грубістю чи фізичним болем, що може викликати відразу до cексу. Хлопчики, якщо у них пройшло не все так гладко, можуть запідозрити себе в чоловічій неспроможності, а це - перший крок до імпотенції. Ранній початок статевого життя може призвести до депресій і, навіть, психічних розладів (афектів, дратівливості, неадекватного сприйняття дійсності) і неврозів.
Більш-менш підготовленим до початку інтимного життя організм десь лише з 18-20 років.